Часто пацієнти з діабетом не розглядають можливості імплантації зубів. Раніше цукровий діабет справді був перешкодою для якісного відновлення зубного ряду. Зараз сучасна стоматологія пропонує для таких пацієнтів рішення без шкоди для життя й здоров’я.
Чому імплантація вважається небезпечною під час цукрового діабету?
- Через високу концентрацію глюкози у крові у таких пацієнтів гірше проходить процес приживлення імплантів.
- Для діабетиків небажані хірургічні втручання через погане заживання ран.
- Існує вища ймовірність алергічних реакцій та відторгнення імплантів.
- Є великий ризик виникнення запальних процесів, інфекційних захворювань.
З цукровим діабетом першого типу можливість ускладнень більша, ніж у пацієнтів з другим типом, але це не є вироком. Імплантацію можна проводити, якщо:
- контролюються показники глюкози в крові;
- стан здоров’я пацієнта задовільний;
- відсутні протипоказання;
- є дозвіл від ендокринолога й терапевта;
- задовільний рівень регенерації (загоєння) тканин.
Також бажано, щоб у пацієнта не було шкідливих звичок (зокрема, негативно впливає куріння).
І ще дуже важливо, щоб до всіх етапів імплантації і лікар, і пацієнт віднеслися відповідально.
Що потрібно?
- контролювати рівень глюкози в крові;
- регулярно ходити на огляди до імплантолога і, за потреби, консультуватися з ендокринологом та терапевтом;
- особливо уважно стежити за гігієною ротової порожнини, щоб не спричинити розвиток інфекційно-запальних захворювань;
- уникати стресів, виконувати рекомендації лікарів щодо харчування й фізичних навантажень.
Лікар обов’язково враховує те, що у пацієнта цукровий діабет на етапі підбору імплантів. Спеціаліст порекомендує імпланти з такою поверхнею, яка прискорює остеоінтеграцію, а також обере найменш травматичний метод, щоб було менше розрізів.
Отже, імплантація зубів під час цукрового діабету є реальною, якщо є можливість контролювати рівень цукру в крові. Лікарі підберуть методики з мінімальним рівнем травматизації. А пацієнт має неухильно дотримуватися вказівок лікарів.
Якщо ж є протипоказання до імплантації (порушення згортання крові, психічні хвороби, неможливість контролювати рівень цукру в крові, туберкульоз, злоякісні пухлини та ін.), то для таких пацієнтів є альтернатива – протезування.